FacebookTwitterПідписатися на RSS

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЗОНІ АТО

Ще півроку тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили, сміялися з інших жартів, по-іншому планували сімейний бюджет, і по-іншому виховували наших дітей. Тепер ми стрімко шукаємо відповіді на багато питань, зі складністю звикаємо до страшних думок, але все ж намагаємося гартувати в собі оптимістичний настрій і тільки позитивні думки. А наші діти змушені самостійно переосмислювати і розуміти всю ситуацію, яка зараз відбувається навколо них.

/Files/images/32.jpg

Для збереження психічного здоров'я дітей, які перебувають у зоні АТО, фахівці психологічної служби дають наступні рекомендації батькам і родичам для малюків:

1. Впевніть дитину, що ви зробите все, щоб вона була у безпеці. Ваша реакція багато в чому визначає те, як буде реагувати на подію дитина.

2. Вимкніть телевізор. Розгорнута засобами масової інформації, навколо подій кампанія, може бути травматичною.

3. Майте на увазі, що реакція дитини може бути різною в залежності від віку. Особливо вона може впливати на підлітка. Будьте уважні до поведінки дитини і зверніться за професійною допомогою, якщо зміни в поведінці особливо гострі й тривалі. Майте на увазі, що ваша дитина може бути дратівливою, гіперактивною, тривожною, може виявляти труднощі сну і харчування, зміни в поведінці (наприклад, не захоче більше грати з друзями на вулиці), але майте на увазі, що це нормальні реакції на ситуацію стресу, яку дитина пережила. Почуття дітей часто знаходять вираження в тілесних реакціях (головний біль, біль в животі і т. д.) і поведінці (дратівливість, лють). Якщо ці симптоми тривають довше двох тижнів, зверніться за допомогою.

4. Поговоріть з дитиною про те, що сталося. Будьте правдиві. Те, скільки ви можете сказати дитині і як ця інформація повинна бути сформульована залежить від віку. Основне завдання незалежно від віку - це допомогти дитині відновити відчуття безпеки. Для дошкільнят досить визнати, що «недобре сталося, мама і тато засмучені, але з ними все нормально, і вони захистять тебе від біди».

Початкова школа. З'ясуйте, що вони знають про це, що з цього приводу думають, що чули від інших дітей. У цьому віці діти мають потребу в логіці і розумінні. Завірте молодших дітей також, що ніякі їхні проступки не є причиною того, що сталося.

Середня школа. Ви можете поділитися інформацією, яка у вас є. Постарайтеся організувати обговорення, знову ж з'ясуйте, що дитина чула і дізналася з інших джерел. Деякі підлітки можуть робити вигляд або стверджувати, що їх це не зворушило, або, навпаки, бути дуже збудженими. Обидва типи реакцій нормальні в підлітковому віці. Не змушуйте дитину виходити на обговорення, поки вона не буде готовою до цього.

5. Спокійно висловіть свої емоції, але пам'ятайте, що ваша врівноважена поведінка буде більше сприяти почуттю безпеки. Допоможіть дитині усвідомити її власні почуття. Підкресліть, що це - нормально відчувати ті почуття, які в цій ситуації, що охопили її.

6. Приділяйте дитині більше часу і уваги. Допоможіть дитині заспокоїтися як через психологічний канал, так і фізично - дитині може знадобитися не тільки більше ласки і уваги, але також більше виходу фізичної енергії. Вкладання спати може бути дуже важливим моментом. Використовуйте його для того, щоб побути з дитиною, почитати їй казку або розповісти історію, яку ви можете скласти самостійно.

7. Дозвольте дитині задавати питання, говорити про події, висловлювати свої почуття. Забезпечте її необхідним матеріалом - пластиліном, фарбами, журналами (для виходу емоцій і почуттів через творчість).

8. Грайте з маленькою дитиною, щоб допомогти їй відіграти свої страхи і занепокоєння.

9. Дитина може повторювати знову і знову гру або розповідь. Це може бути втомливим для батьків. Однак це важливо для дитини. І вона стежить за реакцією на його розповідь. Якщо ж дитина застряє і повторення триває багато тижнів без зміни, зверніться до психолога.

10. Дотримуйтеся розпорядку в їжі, грі, сні. Це допоможе дитині відновити почуття стабільності і безпеки. Уникайте непотрібних змін.

11. Діти особливо чутливі після травматичної події. Вони можуть гостро реагувати на звуки, запахи, місця, які нагадують їм про подію. Майте на увазі, що ці чинники можуть викликати сильні емоційні реакції через багато часу після травматичної події. Пам'ятайте, що діти виживають і відновлюються після травматичної події. Дайте дитині і собі час на це.

12. Зверніться за допомогою, якщо ви самі відчуваєте себе тривожно і сумно. Ви зможете бути корисним для дитини, якщо ви будете вести себе спокійно і впевнено.


З надією на мир та спокій
психологічна служба ЗОШ № 16

Кiлькiсть переглядiв: 521